Вступ
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю:
"Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця".
Комплексні форми позаурочної роботи, звернені безпосередньо до емоційного сприйняття, допомагають цілеспрямованому формуванню у дітей патріотичних почуттів, уявлень про громадянськість, громадянські якості особистості, впливають на формування самооцінки учня себе як громадянина своєї країни.
Одним з засобів безпосереднього впливу на ці сторони духовного і морального розвитку дитини є мова.
Мова як суспільне, історичне явище, що тісно пов’язане з духовним, розумовим життям людей, має велике значення для кожного народу; нею супроводжуються всі сторони буття, процеси пізнавальної і творчої діяльності, завдяки їй люди спілкуються між собою, обмінюються думками, мислять, пізнають навколишній світ, усвідомлюють явища, процеси, дії, залежність між ними. Саме тому мова – найцінніше багатство народу, його історія, свідомість, продук суспільного життя.
Мову як важливий засіб впливу на людину, як знаряддя освіти і виховання високо оцінював К.Д.Ушинський, він називав її «дивним педагогом», який „навчає напрочуд легко, за якимось недосяжно полегшеним методом”. „Серед інших предметів вивчення немає жодного такого мірою здатного розвинути людину, як вивчення мови...”
Багата і милозвучна українська мова. Нею передаються найтонші відтінки думок і почуттів слухаючи мову щодня ми часто не вдумуємося в її особливості, сприймаємо слова, як щось звичайне, само собою зрозуміле.
А тим часом мова – одне з чудес, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого і дивовижного. Безліч на перший погляд буденних слів ховає в собі якусь таємницю. Кожне вживане нами слово має свою долю, свою історію.
Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції щодо розвитку освіти і виховної роботи серед підростаючого покоління.
З’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально і духовно розвинених громадян, які досконало володіють рідною мовою. Звідси, формування творчих здібностей можливе у творчості, через
вирішення різноманітних творчих завдань: участь у виховних годинах, конкурсах фахової майстерності, профорієнтаційній діяльності.
Але щоб спрямувати людину до такого виду діяльності, необхідні так звані „потреби на творення”. Мається на увазі певний емоційний настрій, мотивація, настанова, ступінь власної активності особистості. Без усіх цих компонентів неможливе виникнення творчості. Якщо ми хочемо розвивати творчі здібності учнів, маємо відповідно організовувати роботу з вивчення мови.
„Викладання мови – це майстерність творення людської душі, бо вона є найніжнішим, найтоншим зіткненням до серця дитини. Викладання мови – це й суспільствознавство, бо в слові закарбовані століття життя й боротьби народу, його мужність і слава, надії і сподівання”,-говорив В.Сухомлинський. Викладач покликаний виховувати в учнів любов та інтерес до слова, навчає дбати про яскравість, виразність і точність мови, розвиває мислення, творчі здібності, впливає на естетичні переконання, формує внутрішній духовний світ дитини. Усі ці складні навчальні виховні завдання здійснюються не тільки під час уроку, а й у процесі позакласної роботи.
Окрему групу позакласних заходів з мови становлять свята — мовні вечори, дні, тижні, декади. Організація їх має своєю метою зацікавити учнів мовою, пожвавити працю над нею, виявити ефективні форми, прийоми ведення позаурочної роботи з мови, підсумувати наслідки її за певний період.
Мабуть, найефективнішими з свят є тиждень мови. Тиждень проводиться як свято мови у всіх освітніх закладів країни. Цінність цієї форми позаурочної роботи в тому, що вона є масовою, охоплює всіх учнів. У цей час здійснюються різноманітні мовні заходи, спрямовані на збагачення дітей новими відомостями про мову, поглиблення і закріплення знань з програмного матеріалу, вдосконалення культури мовлення, залучення учнів до самостійної творчої праці над словом у всій його багатогранності.
Уже традиційно у перші тижні листопада в нашій школі урочисто проходить Тиждень української мови, приурочений до Дня української писемності та мови, який всі українці світу відзначають 9 листопада.
Найрізноманітніші заходи з нагоди Дня писемності тривають упродовж тижня. Це і конкурси, й виставки, і концертні програми, і просто змагання, а також цікаві уроки про скарби рідного слова, тематичні лінійки, класні години.
Цього року програма предметного тижня була, як завжди, досить насиченою. Учні мали змогу поринути у багатющий світ краси і принад рідної
української мови, вшанувати пам'ять про видатних діячів нашого народу, завдяки яким вона сьогодні у нас є.
Метою всіх проведених заходів було:
- донести до учнів красу і багатство української мови;
- формувати відчуття краси рідної мови;
- розвивати мовленнєві здібності учнів;
- збагачувати словниковий запас;
- виховувати любов до рідної мови та розуміння її краси і необхідності для нашого життя.
У ході підготовки до Тижня було випущено чергові номери стінгазет учнями 2-4 класів під гаслом «Любіть Україну і мову її солов'їну» зроблено замітку до шкільного прес-центру, використовуючи сучасні комп'ютерні технології.
4 листопада пройшла загальношкільна лінійка, на якій вчитель Л.Д. Лебедєва урочисто оголосила про відкриття Тижня української мови, ознайомила з основними заходами, закликал брати активну участь як учнів, так і вчителів. А також розповіла про заснування Дня української писемності та мови, якому й присвячено проведення предметного тижня з української мови.
Окремо було зазначено про важливість конкурсу «Вишиванка – символ Батьківщини» , щоб підняти престиж Родниківської школи серед районних закладів освіти, чому, безперечно, може посприяти змістовне, багате й цікаве проведення різноманітних конкурсів, змагань, вечорів, тощо, зокрема й під час Тижня української мови.
Звичайно, було сказано й про заохочування у вигляді гарних оцінок найактивнішим, найсумліннішим та переможцям, адже будь який захід у школі є частиною навчального процесу. | 
