 Цього року з початку червня Україна переживає
різкі зміни погоди. Спека змінюється градом, грозами і значним
похолоданням. Чому територію України не залишають шквали й буревії, і з чим пов'язані раптові зміни погоди, ForUm розпитав у екологів, метеорологів і геофізиків.
Светлана Бойченко, доктор наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України:
- Існує декілька версій того, чому погода
нині настільки «капризна». Згідно з першою у нас зростає кількість
несприятливих погодних, геофізичних процесів через глобальне потепління.
Прихильники другої версії вважають, що все це випадкові процеси, і
ніякого взаємозв'язку між ними немає. Відповідно до третьої версії,
велику роль відіграють ЗМІ, які останнім часом все активніше висвітлюють
погодні катаклізми. Клімат не стабільний, він постійно змінюється. Сьогодні на третину
глобальне потепління визначають суто природні чинники. Але дві третини в
сучасне потепління внесло все таки людство, за допомогою посилення
атмосферного парникового ефекту. Проте географічне положення України є
таким, що глобальне потепління поки в основному сприятливо позначається
на перерозподілі режиму атмосферних опадів і температури. Так, у зоні
Полісся, яка раніше страждала від надмірної вологості, тепер випадає на
10-15% опадів менше, у той же час на південному сході і півдні країни,
навпаки, кількість опадів зросла на 10-15%. До речі, для біосфери
збільшення вуглекислого газу в атмосфері також сприятливо. Справа в
тому, що вуглекислий газ є «кормом» для рослин, а значить, можна
розраховувати на більший урожай. Користуватися цими позитивами ми будемо
за умови, що до кінця XXI століття підвищення середньорічної
температури не стане більше 1,5-2,5 градусів за Цельсієм. Якщо
потеплішає більш ніж на 2,5 градуса, то на півдні та південному сході
України з'явиться великий ризик опустелювання. Але цього поки не варто
боятися, адже за останні 100 років на планеті стало спекотніше на
0,7-0,8 градуса за Цельсієм.
|
