У яких стилях мовлення вживаються односкладні речення?
Означено-особові та неозначено-особові речення здебільшого вживаються в художньому і розмовному стилях мовлення. Вони допомагають уникнути небажаного повторення, створюють лаконічність, динамічність розповіді. Основне призначення узагальнено-особових речень - образне вираження узагальнених суджень, тому особливого поширення вони набули в приказках, прислівях, загадках, казках. За допомогою У-О речень також даються інструкції, рецепти, позначаються закономірності тощо. Односкладні безособові речення здебільшого вживаються в художньому і розмовному стилях. Вони використовуються для виділення дії та її наслідків. Називніречення досить поширені в художньому стилі, зокрема в описах природи, дії, обстановки, де вони часто утворюють цілу низку однотипних структур.
Безособовими називаються односкладні речення ,головний член яких називає дію або стан,які не мають виконавця чи носія або реалізуються незалежно від них. Наприклад:Аж морозом сипнуло поза спиною. Головний член в безособових речення виражаеться безособовим дієсловом ,особовим діесловом в безособовому значенні, прислівником із допоміжним діесловом або без нього,діеслівною формою на -но,-то, інфінитивом ,інфінитивом з присудковими словами(треба,можна) словами-нема, не було, не буде, при яких є додатки в родовому відмінку. Односкладні безособові речення здебільше вживаються в художньому і розмовному стилях.
Н-О,це Ведуть коня вороного...невизначена особа,хтось веде.. Ніхто не був на Марсі-це двоскладне...ніхто-підмет,не був-присудок... Треба гуляти на вулиці.Це БО.
РОЗМИНКА Випишіть спочатку номери односкладних речень, а потім двоскладних. 1.Багато клопоту завдав Устим Кармалюк царському урядові. 2.У солдатах пробув Устим лише місяць і втік. 3.Кілька разів його ловили, кидали в тюрму. 4.Але йому завжди вдавалось втекти і повернутись у рідні місця. 5.Багато розповідали про допомогу Кармалюка бідним. 6.Одного разу селянин, залишившись без вола, орав поле коровою. 7.Аж підходить до нього Устим і дає гроші. 8.Купиш собі на ці гроші гарні воли. 9.Тому-то селяни завжди були на боці свого захисника.
1-в 2-е 3-г 4-е 5-л 6-ц 7-і 8-ь 9 - й КЛЮЧ Підставте букви і прочитаєте прізвище автора вислову: «Розум схожий до здоров’я: той, хто ним володіє, його не помічає».
РОЗМИНКА Випишіть спочатку номери називних речень, а потім речень, які не належать до односкладних називних. 1.Курява, спека. 2.Людей у церкві повно. 3.Очі такі сердиті у його. 4.Ліс, поле, місяченько, зорі...5. Вечір. 6.За садком підіймається місяць. 7.Природа, свята краса! 8.Великодні святки Юрія. 9.Світає. 10.Холодно, свіжо зробилось надворі.
1-о 3-и 5-т 2-в 4-с 6-ш 7-а 8-п 9-н 10-я КЛЮЧ Підставте букви і прочитаєте псевдонім Павла Губенка – відомого гумориста, автора „Мисливських усмішок”
Називні речення-це односкладні речення, у яких головний член стверджує наявність предметів чи явищ у реальній дійсності.У цих реченннях головний член виражаеться іменником у називному відмінку або займенником, іменним словосполученням.Наприклад:Осінь.Злива.Чорне небо.Називні речення поширені у художньому стилі.В описанні природи,дій,обстановки.Із другорядних членів у називному реченні може бути лише означення, тому що обстабина й додаток входять до групи присудка, якого у називному реченні не може бути.Наприклад: Похмурий час.(це речення односкладне,називне.Підмет-час,а означення-похмурий).Час похмурий (це речення двоскладне,прикметник похмурий є частиною складенного присудка.)Називні речення протиставляються О-О,Н-О,У-О,БО за значенням і формою вираження головного члена речення.
Неповними називаються речення, у яких пропущено один або кілька членів речення,необхідних для цілісної граматичної структури. Неповні речення можуть бути поширеними і непоширеними, односкладними і двоскладними, а також частинами складного речення. Неповні речення поділяються на контекстуальні та ситуативні. У контекстуальних неповних реченнях пропущений член відновлюється з контексту.Слово,яке пропущено,вже вживалося і не потребує його повторення.Наприклад:Червоними озерами цвіли в лісосмузі маки.Синіми озерами біля них-сокирки. У ситуативних реченнях пропущений член речення відновлюється з мовленнєвої ситуації.Пропускають слово,якщо учасники розмови знають,про що йдеться.Наприклад:"Пасуй мені!"Із ситуації зрозуміло,що йдеться про м'яч. До неповних також відносять речення з пропущеним присудком,який не можна відновити ні з контесту,ні з ситуації.На пропущений присудок вказують наявні обставина чи додаток.Наприклад:Яскраві зорі в нічному небі.Обставина "в небі" вказує на те,що пропущено присудок є,світять,сяють. Неповні речення широко вживаються в розмовному,художньому та публіцистичному стилях. Односкладне речення НЕ є НЕПОВНИМ.Другий член речення не передбачений їхньою структурою.
Як розрізнити неозначено-особові та узагальнено-особові речення.
[/spoiler]Так,ці речення дуже схожі.По-перше,тим,що дієслово в них визначається однаковими формами.Наприклад,у неозначено-особовому реченні дієслово виступає у формі 3 особи, множ., теп. чи майб. часу,також множ.мин. часу., найголовніше- множ.умовного способу(з частками б,би):Весною в селі рано встають.Дієслово 3 особи множ.,теп. часу.Можна сказати,що це речення є узагальнено-особовим,адже всі встають.Але у цьому реченні особа не визначена,а не узагальнена.Речення неозначено-особі потребують підмета(в контексті),а узагальнено-особові-ні.Основне призначення узагальнено-особових речень - образне вираження узагальнених суджень. А ось в узагальнено- особових дієслово також може виступати у формі 3 особи,а також 1 особи(але дуже рідко).В основному дієслово в узагальнено-особових виступає в формі 2 особи одн. тепер. чи майб. часу,або наказового способу.В таких випадках можна помилитися та сказати, що це реченя означено-особове.Але це не так, якщо речення має узагальнений зміст.Наприклад:Не навчиш вовка орати. Можна сказати, що це речення є означено-особовим, але це буде узагальнено-особове, не зважаючи на 2 особу однини,тому що не тільки ТИ не навчиш,а нікто не навчить.Найчастіше,узагальнено-особові речення вживаються в УНТ.
На це питання тобі люб'язно відповіла Олеся А тепер спробуй і сам дати відповідь на якесь питання нашої теми Кожен учасник визначає самостійно, що саме було проблемним та має бути "обговорено" ще раз
ЯК РОЗРІЗНИТИ ОДНОСКЛАДНІ НАЗИВНІ ТА ДВОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ?
Розрізняти односкладні і двоскладні речення допомагає порядок слів, інтонація, контекст. Розглянемо на прикладі: Вітер холодний - це двоскладне речення, бо в ньому прикметник холодний є частиною складеного присудка, та ще ми можемо між словами умовно поставити є, яке буде вказувати на те, що це речення двоскладне. А ось речення Холодний вітер буде односкладним, тому що холодний є означенням, а для поданного приклада ( Холодний вітер - це називне речення ) характерним є те, що із другорядних членів у називному реченні може бути лише означення. :) :)
Як розрізнити неозначено-особове та узагальнено-особове речення?
Неозначено-особові речення-це односкладні речення,головний член яких означає дію,виконану невизначеною особою. У цьому реченні дієслово у формі: 1)3 особи множини теперішнього чи майбутнього часу; 2)множини минулого часу; 3)множини умовного способу; Наприклад:Святу Богородицю зображували на іконах в увесь зріст(Л.Орел) У цьому реченні присудок зображували(дієслово у формі множини минулого часу).Це речення неозначено-особове,бо не зрозуміло, хто зображував,коли зображували,тобто особа НЕВИЗНАЧЕНА,тому речення неозначено-особове. Узагальнено-особові речення-це односкладні речення,головний член яких означає дію,що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу. У цьому реченні дієслово у формі: 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу.Рідше-інші форми.НАЙЧАСТІШЕ-ЦЕ НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ! Наприклад:За одного битого двох небитих дають(Нар.творчість) У цьму реченні присудок дають(дієслово у формі 3 особи множини)Ви скажите тоді,що це речення неозначено-особове,АЛЕ у цьому випадку значення переносне і народ звертається не до конкретної особи,а до ВСІХ,тому речення УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВЕ
*Треба подивитись,чи є у реч. присудок, виражений присл. з допоміжним дiєсл., якщо нi, то... *Може, у реченнi є дiєсл. форма на -но, -то, якщо нi, то... *Може, є iнф. або iнф у поєднаннi iз присл. чи присудковими словами:треба,можна,час,жаль,слiд, якщо нi, то... *Може, є слова нема,не було,не буде, при яких додатки в родовому вiдмiнку, якщо це є, то це речення безособове,а якщо нема, то це не безособове речення.
