1. У котрому слові помилка? а) п'яниця; б) м'якуш; в) св'ято; г) б'ється. 2. У котрому слові помилка? а) під'їхати; б) пере'їхати; в) з'їхати; г) роз'їзд. 3. У котрому слові на місці крапок потрібно поставити апостроф? а) міль..йон; б) прем..єр; в) б..юджет; г) кур..йоз. 4. Котре слово у переліку зайве? а) перев'язаний; б) пів'яблука; в) під'яремний; г) роз'ятрений. 5. У котрому рядку в усіх словах на місці крапок треба ставити апостроф? а) узгір..я, р..ябий, моркв..яний, без..язикий, п..єдестал; б) різдв..яннй, ін..єкція, зв..язок, Лук..яненко, в..янути; в) транс.європейський, під..юджувати, торф..яний, черв..як; г) ал..янс, к.ювет, вар..єте, без..ядерний. 6. У котрому слові помилка? а) бринчати; б) читальня; в) чотирма; г) людськість. 7. Котре слово написано правильно? а) корсуньський; б)тюрьма; в) ньюанс; г) Маньчжурія. 8. Котре слово у переліку зайве? а) інший; б) тонший; в) волинський; г) лікар. 9. У котрому слові на місці крапок потрібно поставити знак м 'якшення ? а) Натал..я; б) конферансьє; в) мад..яр; г) сер..йозний. 10. У котрому рядку в усіх словах на місці крапок треба ставити знак м'якшення? а) різ..бяр, джерел..це, сіл.ський, молот..ба, сяд..мо; б) т..мяний, дон..чин, мен..шість, яблун..ці, дівчин..ці; в) п'ят..сот, пан..ство, хустин..ці, фал..ш, волин..ський; г) шампін..йон, т..мяний, тон..ший, кін..ця. 11. Котре слово написано неправильно? а) чеський; б) студентський; в) гаагзький; г) сільський. 12. Котре слово написано неправильно? а) чукоцький; б) абхазький; в) дивацький; г) турецький. 13. Котре слово написано неправильно? а) заводський; б) карабаський; в) баскський; г) французський. 14. Котре слово в переліку зайве? а) сиваський; б) корсунський; в) острозький; г) козацький. 15. Котре слово в переліку зайве? а) цюрихський; б) казахський; в) тюркський; г) шотландський. 16. Котре слово в переліку зайве? а) убозтво; б) студентство; в) товариство; г) птаство. 17. У котрому зі слів на місці крапок потрібно написати приголосну букву? а) швидкісний; б) щасливий; в) безшелесний; г) агентство. 18. У котрому зі слів на місці крапок потрібно написати приголосну букву? а) ус..ний; б) контрас..ний; в) очис..ний; г) якіс..ний. 19. У котрому зі слів на місці крапок потрібно написати приголосну букву? а) кількатиж..невий; б) буревіс..ник; в) чес..ний; г) зап'яс..ний. 20. У котрому рядку в усіх словах є подвоєння букв? а) священ..ик, священ..ий, незбагнен..ий, Ген..адій, Іл..я; б) роз..броєння, воз..'єднан..я, л...яний, військ..омат, юн..ат; в) довгожданний, стін..ий, солов'їн..ий, страйк..ом, л..ються; г) возніс..я, бов..аніти, нагороджен..ий, буквен.ий. 21. Котре слово написано неправильно? а) алея; б) тона; в) бароко; г) шосе. 22. Котре слово написано неправильно? а) вілла; б) інтермецо; в) аннали; г) мото. 23. Котре слово написано неправильно? а) еллініст; б) прусський; в) ліссабонський; г) філіппінський. 24. У котрому слові є подвоєння букв? а) кор..ектний; б) ір..еальннй; в) ем..іграція; г) гум..анізм. Відповіді надсилаємо в ОП
[color=green]ЧАСТИНА І 1. Позначте речення, у якому вжито дієслово у формі інфінітива. а) Треба сумлінно виконувати свої обов'язки. б) Вони збережуть ваші речі. в) Характер людини формується під впливом її оточення. 2. Позначте рядок, у якому всі дієслова вжито в особових формах: а) забудеш, розсіються, цвісти; б) співаючи, понесуть, збираємо; в) засвоїте, катаємось, жартують. 3. Позначте рядок, у якому всі дієслова мають недоконаний вид: а) виправляти, скасувати, доглядати; б) відповідати, призначати, одержати; в) дозволяти, дивитися, розпочинати. 4. Позначте рядок, у якому всі дієслова мають доконаний вид: а) використати, змалювати, напружуватись; б) розігнати, подумати, обганяти; в) перевірити, пройти, купити. 5. Позначте рядок, у якому всі дієслова вжито в майбутньому часі першої особи множини: а) запрошуватимемо, візьмете, зруйнуємо; б) наспіваєте, розхитуємо, вирішимо; в) звикатимемо, малюватимемо, увімкнемо. 6. Позначте рядок дієслів, кожне з яких має форму теперішнього часу: а) вмикати, розпорошувати, виліпити; б) відповідати, приготуватися, пливти; в) знайомитись, нести, зеленіти. 7. Позначте рядок дієслів, кожне з яких має складені форми майбутнього часу: а) надсилати, співати, наблизитись б) вставати, блищати, вихвалятися; в) поздоровляти, обладнати, утворювати. 8. Позначте рядок дієслів, кожне з яких ужито в першій дієвідміні: а) переглянути, ударити, прополоти; , б) допомогти, зустріти, змолотити; в) витягти, повернути, змолоти. 9. Позначте рядок дієслів, кожне з яких ужито в другій дієвідміні: а) намочити, оборонити, визирнути; б) оцінити, поранити, побороти; в) затінити, принизити, поглибити. 10. Позначте речення з дієсловом наказового способу. а) Ти, темна хмаро, не затьмариш нам сонця! б) Поспішіть на допомогу вашим друзям! в) Відпочинете з дороги, а потім ми поговоримо. 11. Позначте рядок дієслівних форм, кожна з яких не змінюється за особами: а) шелестів, мандруєш, летіла; б) помили, утворилася, світилось; в) прийду, турбувалися, пишалась. 12. Позначте речення, в якому вжито безособове дієслово. а) Те літо не забулося. б) Чудово пахне трава. в) Мені не вистачило терпіння.
ЧАСТИНА II 1. Позначте ряд дієслів, кожне з яких пишеться з не окремо: а) (не)дійшов, (не)відчуваю, (не)може; б) (не)пробував, (не)притомніти, (не)слухають; в) (не)знайшла, (не)дооцінюєте, (не)складаються. 2. Позначте ряд, у якому всі дієслова пишуться з ь: а) дитина смієт..ся, хтось розважаєт..ся, ти навчиш..ся; б) курчатко вилупит..ся, вікно відчинит..ся, мені здаєт..ся; в) комусь хочет..ся, земля прикрасит..ся, ти тривожиш..ся. 3. Позначте рядок, у якому всі дієслова мають закінчення -ете: а) розв'яж.., закінч.., прагн..; б) відпочин.., усміхн..сь, знайд..; в) змокн.., колиш.., насміл..сь. 4. Позначте рядок, у якому всі дієслова мають закінчення -имо: а) наліп.., вируш.., прокол..; б) виріш.., засвіт.., усміхн..сь; в) піджив.., захист.., перевір... 5. Позначте ряд дієслів у формі наказового способу, кожне з яких пишеться без ь: а) приголуб..те, визнач..те, повір..те; б) перевір..те, відправ..те, поглян..те; в) пересяд..те, пробач..те, забуд..те. 6. Позначте рядок, де в кожному випадку правильно утворені форми першої особи однини: а) радити — раджу, втратити — втрачу, водити — вожу; б) лазити — лажу, висіти — вишу, бродити — броджу; в) сидіти — сижу, котити — кочу, мастити — мащу. 7. Позначте речення, у якому інфінітив виконує синтаксичну роль обставини. а) Півень злетів на пліт і заходився на все горло кукурікати. б) Поповзла до діда всяка комашня та дрібні тваринки прощатися з ним на зиму. в) Толі теж хотілось заверещати, і побігти, і навіть фицнути так само ногою. 8. Позначте речення, у якому інфінітив виконує синтаксичну роль означення. а) Харитя поклала торбинку, взяла в руки серп і почала жати. б) Старий їжак вирішив покарати лиходійку. в) Звичай робити писанки, крашанки виник в Україні давно, ще з дохристиянських часів. 9. Позначте рядок дієслів, кожне з яких пишеться з не разом: а) (не)хтувати, (не)зважай, (не)добачає; б) (не)вгавали, (не)навиджу, (не)дочув; в) (не)вгамуються, (не)зчувся, (не)оцінили. 10. Позначте речення, у якому один спосіб дієслова вжито замість іншого. а) Спробуймо розв'язати цю задачу. б) Віддав би ти йому ці гроші. в) Нехай кожен з них напише заяву. 11. Позначте рядок, у якому всі дієслова утворені одним і тим же способом: а) закруглити, запекти, обеззброїти; б) оздоровити, засвоїти, уповільнити; в) принизити, переписати, уціліти. 12. Укажіть правильно виконаний морфологічний розбір дієслова. а) Українська мова належить до індоєвропейської мовної сім'ї. Належить — дієслово, поч. ф. — належати, недок. вид, дійсний спосіб, тепер, час, 3-тя ос, одн., друга дієвідміна, присудок. б) Знайди на карті Україну.Знайди — дієслово, поч. ф. — знайти, док. вид, наказ, спосіб, 1-ша ос, одн., перша дієвідміна, присудок. в) Деякі з давніх книжок можна побачити в Музеї книги Києво-Печерської Лаври.Побачити — дієслово, неозначена форма, док. вид, перша дієвідміна, присудок.
1. Частка "не" пишеться з різними частинами мови разом у таких випадках:
а) з усіма словами, які без частки "не"не вживаються (вона виступає префіксом): ненависть, негода, неук (іменники); негайний, нещасний, непорушний (прикметники); неволити, незчутися, нехтувати (дієслова); ненавидячи, нехтуючи (дієприслівники); невпинно, незабаром, непорушно, несказанно (прислівники).
2. У префіксі недо-, який вказує на неповну ознаку або дао: недорід, недолік, недостача, недоконаний, недоспілий, недорозвинений, недобачати, недочувати, недоплатити, але: не до вподоби, не до ладу, не до речі.
3.3 іменниками, прикметниками, займенниками і прислівниками, якщо вони з часткою "не" становлять єдине поняття і їх можна замінити синонімічними сложами без неї: неволя (рабство, полон), нещастя (лихо, біда), несподіванка (раптовість), недовір'я (підозрілість, сумнів), недалекий (близький), несміливий (боязкий), неабиякий (видатний, примітний), недорого (дешево), неголосно (тихо), невисоко (низько).
4.3 дієприкметниками частка не пишеться разом, якщо дієприкметники не є присудками і не мають при собі пояснюючих слів: незавершена робота, але робота не завершена; робота не завершена (ким?) мною; непідписаний документ, але документ ще не підписаний.
5.3 дієсловами нездужати, непокоїтися, неславити, але не здужати (не змогти), не славити (не прославляти).
6. Частка "ні" пишеться з іменниками та прикметниками разом, якщо вони без неї не вживаються: нісенітниця, нікчема, ніяковий, нікчемний.
7. "Ні" пишеться завжди разом з прислівниками (ніде, ніколи, нізвідки, ніскільки, нівроку) та займенниками (ніхто, ніщо, нізащо, ніякий, нічий). Проте якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні з ким, ні до кого, ні при кому.
1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
а) префікса й кореня: відділ, ввічливий, віддати, заввишки, оббити, роззброїти; б) кінця першої і початку другої частини складноскоро-чених слів: військкомат, міськком; в) кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н(ий), -ник: день —денний, ранок —ранній, причина —причинний, закон — законний, година —годинник, вікно —віконниця. Подвоєння н зберігається й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н: безвинний — безвинність — безвинно, законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно; г) якщо основа дієслова минулого часу закінчується на с, після якого йде частка -ся: винісся, розрісся, трясся. Буквосполучення нн пишеться: а) в суфіксі -енн(ий): здоровенний, силенний, численний; б) у прикметниках з наголошеними суфіксами -анн(ий), -енн(ий), -янн(ий): здійсненний, вблаганний, недозволенний, недоторканний, незрівнянний, нечисленний, непримиренний, несказанний, нескінченний, а також у прикметнику старанний; в) у прикметниках на -енн(ий) старослов'янського походження: благословенний, блаженний, священний, огненний. 2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
приголосні д,т,з,с,л,н,ж,ш,ц,ч
а) перед я, ю, і, е в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини): знання, знанню, у знанні; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; життя, життю, у житті; знаряддя, знаряддю, у знарядді; зілля, зіллю, у зіллі; Запоріжжя, Запоріжжю, у Запоріжжі; волосся, волоссю, у волоссі; питання, питанню, на питанні; б) якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подвоєння зберігається: почуття — почуттів; відкриття — відкриттів та ін; в) перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового множини з закінченням -ей): суддя, судді, суддю, суддів і т. д.; стаття, статті, статтю, статтею (але в родовому множини — статей); рілля, ріллі, ріллю, ріллею; г) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м'який або шиплячий приголосний: тінь — тінню; мить — миттю; молодь — молоддю; вісь — віссю; міць — міццю; подорож: — подорожжю; ніч — ніччю; розкіш —розкішшю; річ —річчю; Рось —Россю; д) перед я, ю в прислівниках типу: зрання, спросоння, навмання та ін.
В українській мові серед морфологічних функцій іменника виділяють число (однина, множина, двоїна).
Більшість іменників змінюються за числами (однина та множина - завод-заводи, лікарня-лікарні), однак є іменники, що вживаються тільки в однині (Україна, радість) та лише у множині (Карпати, ножиці, фінанси).
Іменники мають в однині форму одного з трьох родів – чоловічого (соловей, сад), жіночого (Батьківщина, мати), середнього (поле, море, дитя).
Деякі іменники - а саме деякі запозичені слова (фойє, таксі, кашне, амплуа), ініціальні абревіатури (ООН, КНУ, ЄЕС), українські жіночі прізвища на приголосний та –о (Гончар, Шевчук, Кириленко), російські прізвища на -их, -ого (Блєдних, Бєлого) – не змінюються.
Іменники поділяються на чотири відміни, перша й друга відміни мають тверду, м'яку і мішану групи.
* До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого та спільного роду з закінченням -а(я) у називному відмінку однини: жінк-а, Полтав-а, Микол-а, земл-я, мрі-я, Ілл-я. * До другої відміни належать іменники чоловічого та середнього роду, чоловічого - з нульовим закінченням у називному відмінку однини (шлях, край, степ, кінь,тесть), із закінченням -о (Дніпр-о, батьк-о), середнього роду з закінченням -о,-е,-я (олов-о, мор-е,лист-я). * До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини (кров, ніч, сіль, відданість), а також іменник мати. * До четвертої відміни належать іменники середнього роду на -а(я), які при відмінюванні у непрямих відмінках, крім знахідного і орудного, мають суфікси -ен-, -ат-, -ят- : галчен-я, кошен-я, коліщ-а, тім'-я, плем'-я.
Прикметник
В українській прикметник може належати до таких категорій (розрядів):
* якісні прикметники — до них відносять всі ті прикметники, від яких можна утворити ступені порівняння, наприклад: яскравий — яскравіший — найяскравіший. * присвійні — це прикметники, які виражають належність предмета певній людині або рідше тварині, відповідають на питання чий?, чия?, чиє?, наприклад: мамин, сестрин, Іванів, вовчий, курячий, зозулин. * відносні — всі інші прикметники.
Прикметник може відмінюватись за числами, родами і відмінками, проте тут існують винятки.
Займенник
За значенням і граматичними ознаками займенники в українській мові поділяються на три групи:
* ті, що співвідносяться з іменниками (я, ти, вона, дехто, абищо, і т. д.) * ті, що співвідносяться з прикметниками (твій, ваш, чийсь, нічий, і т. д.) * ті, що співвідносяться з числівниками (скільки, стільки, казна-скільки, ніскільки і т. д.)
* теперішній: читає * минулий: читав * давноминулий: був читав * майбутній, який має дві форми: просту читатиме і складну буде читати
Усі дієслова поділяються на два види — доконаний і недоконаний. Щоб передати завершеність дії, слід уживати дієслова доконаного виду — наприклад, замість писати — написати.
У теперішньому та майбутньому часі дієслова відмінюються за особою та числом. У минулому часі дієслово не має характеристики особи, натомість має характеристику роду
В українській мові виділяються десять частин мови – класів слів з подібними лексиками і граматичними ознаками. Шість з них – іменник,дієслово, прикметник, числівник, займенник і прислівник– називаються самостійними, оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення –підмета, присудка, додатка, означення та обставини. Три з них – сполучник, прийменник і частка– називаються службовими: ці слова не виконують синтаксичних ролей у реченні. Окремо стоїть вигук.
П’ять частин мови об’єднують змінювані слова (ті, що відмінюються і дієвідмінюються) – це іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Усі інші частини мови є класами незмінюваних слів.