Вивчити напам'ять уривок з поеми А.Малишка "Прометей"(підручник, стор.236-237, від слів "...ну от і все.Б'є барабан...." до слів "...Кричить: -Це наш! Іду на звіт...")
"...Ну от і все. Б'є барабан.
Мовчить юрба. Завмер майдан.
Стоять жінки у три ряди,
Дівчата й згорблені діди,
І хлопчаки побіля тину
Злетілись, стихли на хвилину,
Почувши подихи біди.
А він - в пілоточці своїй,
У гімнастьорці польовій,
В юхтових чоботях - напроти,
В очах ні крику, ні скорботи,
Таким ходив, мабуть, і в бій.
Лиш похилився раз чи два...
Чи закрутилась голова?
Від рани стомленого тіла
Уся сорочка потемніла,
Вся поруділа,- не нова...
Це ваш? - Це наш,- говорить дід.
Це наш,- хлопчак за дідом вслід.
Це наш,- дівча ступа охоче
І щиро дивиться ув очі,
Щоб не хитнувся, не поблід.
Ідуть мовчазно ковалі,
І в хлопця руки в мозолі.
Він, може, теж коваль? І знову
Клепав би плуг чи гнув підкову.
--- Це наш,- і клоняться к землі.
А тесля теслі: -Підійдім,
Він, може, теж возводив дім,
Сушив кленину в ночі літні
Чи ставив тесані ворітні.
Це наш, ми клянемось на тім!
І матерів гірка любов
Підводить їх без перемов
До юнака, бо ясночолі
І їх сини воюють в полі.
--- Це наш, ми кров дамо за кров.
І вже земля, піднявши цвіт,
Від круч, від поля, від воріт,
Уставши камнем і травою,
Вітрами й ніччю грозовою,
Кричить: - Це наш! Іду на звіт......" |
