Освітяни-практики звернулися до міністра освіти і науки з вимогою покласти край монополії чиновників МОН на визначення навчальних програм та впровадити практику вибору програм виходячи з найкращих напрацювань українських учителів. Про це йдеться у відкритому листі викладачів інформатики до Сергія Квіта.

Шановний Сергію Мироновичу!

Стосовно затвердженого розпорядження Кабінету міністрів України № 338-р від 8 квітня 2015 року і п. 3 "Плану заходів з підтримки розвитку індустрії програмної продукції на 2015 рік", в якому зокрема сказано: "Удосконалити навчальну програму з інформатики для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з метою збільшення обсягу викладання основ алгоритмізації та програмування" доводимо до Вашого відома, що вже три роки майже підпільно існує, використовується і вдосконалюється вчителями України так звана «народна» програма з інформатики для 5-9 класів, яка передбачає можливість вивчення основ алгоритмізації та програмування в обсязі до 108 годин проти 54 годин за оновленою програмою МОН.
Однак на спробу отримання грифу для цієї програми у 2012 році Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України відповів: "... на сьогоднішній день вже існує навчальна програма вивчення інформатики у 5-9 класах... У зв’язку із зазначеним, немає потреби впроваджувати надіслану вами програму".
Сподіваючись на кращі часи, ми, за активної підтримки зацікавлених вчителів та науковців, вдосконалили згадану програму, врахувавши досвід її використання у навчальному процесі і новітні тенденції у викладанні інформатики, і навесні 2015 року знову подали на одержання грифу. І знову відмова. На цей раз експерти не висунули жодних суттєвих зауважень до змісту програми, а заперечили головний методичний принцип, покладений в її основу.
Принцип цей такий: на відміну від статичної програми МОН, запропонована нами програма, при безумовному виконанні державних стандартів, має дієві засоби універсалізації для використання в навчальних закладах різних профілів, з урахуванням різного рівня підготовки учнів.
Перелік розділів базового курсу та розподіл часу на їх вивчення в цілому співпадають із чинною програмою, але за рахунок кращої систематизації навчального матеріалу «народна» програма надає 70 годин варіативних модулів, які дозволяють їй бути більш гнучкою і мобільною.
Майже третину навчального часу ми пропонуємо відвести на вивчення варіативних модулів, тобто замість жорстко прописаних тем учитель отримує можливість вибрати, що вивчатимуть учні. Саме динамічна (завдяки варіативним модулям) структура запропонованої програми дає вчителю можливість оперативно реагувати не лише на вимоги сьогодення, а й планувати доцільне вивчення інформатики з урахуванням майбутніх змін у галузі інформатики та прогресу інформаційних технологій.
Варіативність програми дає змогу максимально ефективно узгодити викладання предмета з можливостями учнів, навчального закладу та вчителя. Зокрема, вчителі та заклади, які можуть забезпечити високий рівень викладання основ програмування, отримають можливість виділити на це до 108 навчальних годин.
За відгуками вчителів-практиків, які працюють за нашою програмою, їхні учні знають більше і вміють краще за учнів, які навчаються за обов’язковою програмою МОН. Крім того, «народна» програма дозволяє пом’якшити шок від збільшення часу на програмування тим учителям, яким потрібна додаткова підготовка.
Таким чином, ми пропонуємо «модульний» принцип організації навчання. Він надає вчителям та/або регіональним методистам більше свободи. Ми вважаємо такий принцип актуальним, він відповідає динамічності та неоднорідності світу, у якому ми живемо, і чудово узгоджується з державною стратегією децентралізації в її широкому розумінні.
Зазначимо, що саме такий підхід – вивчення протягом частини навчального часу варіативних модулів – вже декілька років використовується в програмі з трудового навчання.
Для вибору кращої і ефективнішої навчальної програми достатньо надати навчальним закладам можливість вибору, керуючись особливостями учнівського контингенту, кваліфікацією і уподобаннями вчителів та думкою батьківської громади. Адже лише у конкурентному протистоянні продуктів людської діяльності, де суддями виступають не чиновники, а зацікавлені користувачі, можливий вибір найкращого і найефективнішого засобу.
Ми вважаємо, що настав час покласти край монополії МОН і офіційно впровадити нашу програму з інформатики для 5-9 класів у навчальний процес шкіл України разом з програмою МОН, а шкільна практика покаже, яка програма краща. Тим більше, що для підтримки нашої програми не потрібні ні зміни в навчальних планах, ні додаткові державні кошти, оскільки необхідні підручники, вправи і практичні роботи, тести, тренажери тощо розробляються та вже пропонуються БЕЗКОШТОВНО в електронному вигляді на сайті http://aspekt-edu.kiev.ua/.
Наприкінці цитата від заступника міністра Павла Полянського: "Зараз наші кроки спрямовані на забезпечення автономії школи та автономії вчителя, і ця політика має також дійти до учня... Адже сьогоднішня модель за суттю є тоталітарною: в ній невільні всі – учні, вчителі, директори, керівники освітою. І так більше не може залишатися". Невже вчителю дозволять обирати програму за якоюсь іншою ознакою, крім наявності грифу МОН?
Для детальнішого ознайомлення дивіться дві статті: "Народна" програма з інформатики для 5-9-х класів" та "Проблеми навчання інформатики у школі".
Завадський Ігор Олександрович, к. ф-м. н., доцент, факультет кібернетики КНУ ім. Шевченка, м. Київ, zava@ukr.net;
Ластовецький Василь Васильович, вчитель інформатики, вчитель-методист, вища категорія, СЗОШ № 4 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного напряму, м. Цюрупинськ, Херсонська обл., LVVAS@yandex.ru;
Пилипчук Олександр Павлович, вчитель інформатики і фізики, вчитель-методист, вища категорія, Гаврилівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Теофіпольський р-н, Хмельницької обл.,pilipchukap@rambler.ru;
Шестопалов Євген Анатолійович, вчитель інформатики, вчитель-методист, вища категорія, пенсіонер, м. Шепетівка, Хмельницька обл., aspekt@aspekt.in.ua. (За матеріалами http://osvita.ua/)