Сайт "SCHOOL-LAND-UA" лауреат VIII Всеукраїнського конкурсу MICROSOFT - 2011 "Вчитель-новатор"

               Освіта + Web

Неділя, 19.11.2017, 03:15
Вітаю Вас Гость | RSS
Конкурс візиток

ЗНО - онлайн

Меню сайту

Пам'яті Шевченко

Тарас Шевченко
Кожна епоха називала Тараса Шевченка по-своєму. А хто Тарас Шевченко для тебе?
Всего ответов: 193

Сайти випускників

Мир професій

Мир спорту

Мир авто

Мир музики

Таємниці історії

Foto щоденник

Синоптик


Карта

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Головна » 2017 » Жовтень » 24 » 28 жовтня - 73-тя річниця вигнання нацистів з України
13:31
28 жовтня - 73-тя річниця вигнання нацистів з України

На виконання телефонограми міського методичного кабінету  міського відділу освіти Дружківської міської ради№543 від 24.10.2017, Указу Президента України «Про День визволення України від фашистських загарбників» від 20 жовтня 2009 року № 836/2009, на виконання розпорядження заступника Голови Адміністрації Президента України Р. Павленка від 17 жовтня 2017 року № 43-01/691 та з метою належного відзначення мужності та героїзму переможців нацизму у Другій світовій війні, видатного внеску Українського народу у перемогу Антигітлерівської коаліції, вшанування пам’яті жертв Другої світової війни, виховання у молоді почуття патріотизму, національної гідності, готовності до захисту своєї держави, шанобливого ставлення до старшого покоління, у навчальних закладах Донецької області рекомендовано ознайомитись із наступними інформаційними матеріалами до 73-ї річниці вигнання нациських загарбників з України.

ДО 70-ї РІЧНИЦІ ВИГНАННЯ НАЦИСТСЬКИХ ОКУПАНТІВ З УКРАЇНИ
(Витяг)
І. Термінологічні зауваги
ІІ. Ключові повідомлення коммеморативних (пам’ятних) заходів
ІІІ. Історична довідка
V. Пропозиції щодо медійних заходів 28 жовтня 2014 року (перелік постатей, на яких рекомендовано зосередити увагу; документальних та художніх фільмів)
І. Термінологічні зауваги
1. Український інститут національної пам’яті пропонує використовувати термін «вигнання нацистських окупантів із України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників» <…>.
2. Попри певну історичність використання сполучення «фашистські загарбники», зокрема у радянській пресі тих часів, науково більш коректним є використання терміну «нацистські окупанти».
3. Також рекомендуємо відмовитися від використання сталінського пропагандистського терміну «Велика Вітчизняна війна», замінивши його історично коректним – «Друга світова війна». Український вимір тих подій не обмежується хронологічними рамками воєнного конфлікту між СРСР і Третім Рейхом – 1941-1945, а має розглядатися в контексті подій усієї Другої світової війни 1939 – 1945 років. Війна із нацизмом для українців розпочалася 1 вересня 1939 року, у той час коли Третій рейх та СРСР співпрацювали як союзники.
ІІ. Ключові повідомлення коммеморативних (пам’ятних) заходів
1. Боротьба за свободу проти іноземного агресора є святим обов'язком кожного представника народу, над яким нависла загроза поневолення.
2. Акцент на вшанування не міфічного «радянського народу-переможця», а кожного, хто боровся проти поневолювачів.
3. Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми маємо пам’ятати усіх.
4. Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.
5. На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Сукупні людські втрати України склали значно більше, ніж втратили у цій війні Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Канада та Франція <…>.
ІІІ. Історична довідка
Друга Світова війна розпочалася для України 1 вересня 1939 року із бомбардувань Львова силами Люфтваффе. 11 вересня частини вермахту увійшли до Галичини, але за таємними домовленостями між Гітлером та Сталіним німецькі війська за 2 тижні відступили на захід.
17 вересня 1939 року у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР.
22 червня 1941 р. розпочалася війна між вчорашніми союзниками – ІІІ Рейхом та СРСР, в результаті чого до кінця року більша частина України була окупована німецькими військами.
У грудні 1941 – січні 1942 рр. радянські війська організували перший великий контрнаступ на території України, але були зайняті лише незначні ділянки в Криму та під Барвінковим. Спроба в навесні 1942 року розвинути попередній успіх призвела в Криму та під Харковом до двох катастрофічних поразок радянських сил та їхнього відступу аж до Волги. У результаті вся українська територія була зайнята німецькими військами.
У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.
Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України.
28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.
У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн. солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тис. вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.
Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня. На Батьківщині збройний спротив радянській владі тривав ще понад десятиліття <…>.
Кількість військових і цивільних жертв війни оцінюється істориками у 8 – 10 млн. українців. 700 міст, 28 тис. сіл, 16 тис. підприємств були пошкоджені або знищені внаслідок боїв і каральних дій окупантів.
V. Пропозиції щодо медійних заходів 28 жовтня 2014 року
Український інститут національної пам’яті в умовах неоголошеної війни пропонує обмежитися мінімальними коммеморативними заходами, а також звертається до українських медіа з пропозицією:
1. Ініціювати акцію пам’яті «Ті, хто боролися за Свободу», яка передбачає виробництво 1-хвилинних відеороликів, аудіоматеріалів та коротких нарисів про життєві історії українців, які боролися проти агресора та розміщення цих матеріалів у міжпрограмному просторі та новинних ефірах українських телеканалів, у ефірі радіостанцій, на шпальтах преси та нових медіа. Основна мета акції – показати багатогранність українського виміру боротьби із нацизмом через історію однієї людини. Акція покликана популяризувати історії різних людей: кримськотатарського льотчика, Героя СРСР Амет-Хана Султана, українського героя французького Спротиву Василя Порика, генерала УПА Василя Кука, Героя СРСР Олексія Береста, який встановив радянський прапор на Рейхстагу, Героя України Євгена Березняка, який увійшов у популярну культуру під псевдо «Майор Вихрь» і долучився до порятунку від тотального знищення Кракова, українського солдата польської армії Андерса Михайла Паньковця, який першим увірвався до німецького бункеру на горі Монте-Кассіно, звичайного дрогобицького хлопчика Мандика Хасмана, який долучився до Української повстанської армії, або генерала Кузьми Дерев’янка, що в буквальному сенсі поставив крапку у Другій світовій війні, підписуючи Акт про капітуляцію Японії на борту лінкора «Міссурі» у вересні 1945 року – та багато інших, хто боровся з нацизмом по всьому світу, але без чиєї боротьби не було б можливе вигнання нацизму з України. Проведення акції передбачає кілька хвиль, заключна хвиля цієї акції пам’яті має бути приурочена до днів Пам’яті та примирення 8-9 травня 2015 року та 70-ї річниці завершення війни у Європі.
2. Вітчизняні художні і документальні фільми, що відображають український вимір Другої світової війни:

 

Переглядів: 214 | Додав: Helena | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Інтернет - безпека

Правова освіта

Наша бібліотека

Книжка - життя
Книжка у моєму житті...
Всего ответов: 816

Новини життя

Пошук

Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Форум-конференція
  • Журнал "Дніпро" запрошує літературні таланти! (26)
  • Зовнішнє незалежне оцінювання. (120)
  • Твій вибір професії (100)
  • Твоє віртуальне життя (58)
  • Державна атестація - 9 клас (53)
  • «100 человек, которые изменили ход истории» (110)

  • Архів записів

    Друкувати сторінку


    1 вересня
    1 вересня
    1 вересня
    1 вересня
    1 вересня
    1 вересня
    Copyright MyCorp © 2017Конструктор сайтів - uCoz