 Робота презентована на обласній
науково-практичній конференції
"Модернізація управління закладами освітина державно-громадських засадах"
грудень 2007 рку, м. Донецьк, Україна
Автор: Білоног Світлана Володимирівна
Управління будь-якою системою потребує об’єктивних знань про цю систему. Динамізм такої складної ієрархічної системи, якою є загальноосвітня сфера, вимагає введення досконалої в технологічному відношенні та змістовної в своїй основі системи моніторингу. Школи прагнуть забезпечити нормальне функціонування освітнього процесу, що містить у собі якісне досягнення результатів процесу, які повинні відповідати Державному стандарту, і необхідний для цього рівень мотивації. Освітні заклади намагаються перейти із режиму функціонування в режим розвитку, цілеспрямовано займаючись інноваційною роботою.
Важливим фактором в управлінні освітнім процесом у школі залишається контроль – провідна функція управління, покликана виконувати роль зворотнього зв’язку між підрозділами внутрішньошкільного управління. Із досвіду своєї роботи можу зробити висновок, що багато з форм та методів традиційно здійснюваного контролю в сучасних умовах мало ефективні. Традиційна статистична звітність системи освіти не дає уявлення про цілісну систему тенденцій у її основних ланках. Практика роботи показує, що кількісні показники не відбивають сутності розвитку самої системи освіти, яка повинна характеризуватися, передусім, гнучкими, гармонійними численними якісними показниками.
Поряд із різними формами, методами, видами внутрішньошкільного контролю в школі розроблено шкільну модель моніторингу, який спрямований на аналітичне відстеження процесів, які визначають кількісно-якісні зміни: освітнього середовища, освітніх технологій, результатів освітнього процесу, ефективності оперативного та стратегічного управління школою. Уже знайомим і зрозумілим видається сам термін моніторинг в освіті. Крім того, що це комплекс динамічних спостережень, аналітичної оцінки прогнозу стану цілісної системи, це ще й сучасний засіб контролю з метою діагностики, який дозволяє по-новому розглянути весь навчально-виховний комплекс.
 Метою моніторингу в школі є забезпечення ефективного відслідковування стану освіти, аналітичне узагальнення результатів діяльності, розробка прогнозу її забезпечення й розвитку. У нашій школі завданнями моніторингу є:- розробка технології та методики збору інформації;
- збір інформації;
- розробка комп’ютерної основи для зведення, узагальнення, класифікації та первинного аналізу інформації;
- обробка, коригування та введення інформації до бази даних;
- виявлення основних тенденцій розвитку системи освіти в школі;
- створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів, доповідей;
- удосконалення технології моніторингу системи освіти в школі;
- виділення найбільш типових ознак успіху чи невдачі організаційно-управлінської діяльності.
Отже, планування в управлінській діяльності починає набувати стратегічного характеру. У кожній школі вирішується проблема якості управлінської інформації. Якою вона повинна бути? В загальному вигляді вона повинна бути такою, щоб забезпечити прийняття управлінських рішень, адекватних реальному стану. Стосовно джерел інформації про результати освітньої діяльності, то вони такі: статистичні звіти про рух учнів, статистичні звіти про успішність, дані про кількість медалістів, дані про вступ випускників до ВНЗ, звіти про діагностичні, підсумкові контрольні роботи, тестування та багато іншого. Щоб оцінювати діяльність та ефективність освіти в нашій школі, робиться все необхідне для того, щоб управлінські рішення приймались на основі комп’ютерної обробки результатів діяльності. Оброблена інформація, яка отримується від учителів-предметників, класних керівників, керівників методичних об’єднань та динамічних груп учителів, легко виводиться на друк, ранжується та сортується. Представлена у вигляді таблиць графіків та діаграм, інформація стає більш наочною й легко засвоюється (додатки 1, 2). Працюючи в школі зі складанням звітів про успішність учнів в цілому за ступенями, за семестрами, за навчальний рік, а також про успішність учнів з окремих предметів, я прийшла до висновку щодо необхідності відбору ознак, які найбільш впливають на якість освіти.
 Оцінювання якості навчання за річними оцінками залишається основним фактором роботи педагогічного колективу. Відсоток учнів, які навчаються у межах 7-12 балів залишається показником реалізації заданої властивості учня – уміння застосовувати знання. Об’єктивність цього критерія може викликати сумніви тільки в дотриманні єдиних вимог. Але в межах школи ця єдність може забезпечуватися додатковими заходами контролю. Під час аналізу даних результатів необхідно пам’ятати і про те, що виникають зразу питання: як спрацювала школа, чому виник процес погіршення в якісному показнику та інші. Відповісти на них дозволяють додаткова інформація та порівняння роботи вже окремих класів, робота з окремих предметів. За такими даними можна будувати графіки, які дозволять зробити висновки:- які паралелі западали в минулому році, з яких предметів відзначався низький відсоток якості, відповідність і невідповідність виставлених оцінок, відповідність якості знань учнів та ступеню навченості з предмету та багато інших параметрів, які необхідні для діагностики, аналізу та прогнозування;
- в поточному році чи минулому паралелі класів виявились на високому рівні чи нижче, тобто школа змогла покращити чи погіршити свої показники.
 При діагностуванні та оцінюванні виникає питання: чи варто порівнювати, наприклад, п’яті минулорічні класи і нинішні (коли змінюється контингент учнів) або порівнювати все ж таки п’яті минулорічні й шості нинішні (коли змінюється зміст програм та підручників). Зі мною багато хто може не погодитись, але я вважаю, що порівнювати потрібно за двома цими напрямками, але з урахуванням додаткових заходів контролю. Завжди залишається актуальним питання: наскільки об’єктивно виставляються оцінки? Для проведення такої роботи слід завжди використовувати ступінь навченості з предмету. Він дозволяє отримати об’єктивну картину відповідності виставлених оцінок їх якісному показникові. Виникають ситуації, коли порушується ця відповідність, і тоді робляться прогнози-рекомендації, з’являється необхідність удосконалення якості освіти не тільки з окремих предметів, а й у всій школі.
Моніторинг спрямований на досягнення головного завдання – підвищення ефективності роботи школи. Звичайно, ефективність навчання може бути оцінена за збереженням його якості. Під ефективністю навчання розуміється збереження плюс зростання якості навчання. Не завжди цей термін рівнозначний збереженню і тому поняття „ефективність”, „надійність” розглядаються як синоніми. Система, запропонована В.М.Зайцевим, знайшла відображення в роботі нашої школи.
Моніторинг спрямований на досягнення головного завдання – підвищення ефективності роботи школи. Звичайно, ефективність навчання може бути оцінена за збереженням його якості. Під ефективністю навчання розуміється збереження плюс зростання якості навчання. Не завжди цей термін рівнозначний збереженню і тому поняття „ефективність”, „надійність” розглядаються як синоніми. Система, запропонована В.М.Зайцевим, знайшла відображення в роботі нашої школи.
Діагностика в управлінській діяльності допомагає спроектувати комплексну модель внутрішньошкільного моніторингу, в яку можуть бути включені варіативні змістовні блоки, обумовлені суб’єктами освітнього процесу та їх взаємодією. Тільки моніторинг дозволить вивчати закономірності й на цій підставі приймати ефективні управлінські рішення. | 
