 Робота презентована на електроннійВсеукраїнській науково-практичній конференції
«Наступність між початковою та основною ланкою навчання»
м. Донецьк, Україна
Автор: Кардовська Ілона Василівна
І. Проблема психологічної готовності до навчання в середній ланці.
Перехід з початкової в середню ланку традиційно вважається однією з найбільш педагогічно важких шкільних проблем, а період адаптації в 5му класі – одним з найважчих періодів навчання. Стан дітей в цей період, з педагогічної точки зору, характеризується низькою організованістю, навчальною неуважністю і недисциплінованістю, зниженою цікавістю до навчання та його результатам, з психологічної - зниження самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності. Спостереження за дітьми, спілкування з ними в цей період показує, що вони дуже незібрані, не можуть зрозуміти, як тепер їм спілкуватися з вчителями, які вимоги обов’язкові для виконання, а які ні.
Центральне і найважливіше в цей час, психологічне новоутворення – це «почуття дорослості». Це почуття повинно проявляти себе і реалізовуватися в трьох основних моментах:
- нова позиція по відношенню до навчальної діяльності. Навчальна діяльність буде успішною і в плані результатів, і в плані суб’єктивної оцінки при умовах, що учень стане суб’єктом власної навчальної діяльності, прийме і зрозуміє зміст навчання для себе, навчиться усвідомлено здійснювати вольові навчальні зусилля, цілеспрямовано формувати і регулювати навчальні пріоритети, займатися самоосвітою. Головним навчальним мотивом, у цьому випадку , стане для 5тикласника мотив власно-пізнавальний;
- нова позиція по відношенню до школи та вчителів. Нове відношення до школи - це перш за все відповідальна усвідомлена позиція учня, позиція субєктива внутрішньо шкільних відношень, в певному змісті-їх творець. Відношення до вчителів полягає в переході від чисто рольових, збоку дитини відношень до відношень між особистих. Школяру треба буде зайняти самостійну, в багатьох випадках, рівноправну позицію і навчитися співвідносити її з повагою до думки дорослого;
- нова позиція до однокласників. Внутрішньо групове життя класу починає формуватися і розвиватися автономно від впливу дорослих. Від дитини треба буде певна соціальна зрілість, конструктивність у взаємовідносинах, для того, щоб зайняти в новому соціальному мікро-середовищі статусний стан, який її задовольняє, налагодити стійкі емоційні зв’язки з товаришами. Суб’єктивне відношення до навчальної діяльності та нова позиція у відношеннях з педагогами виникає тільки у відповідних соціальних, педагогічних умовах, як відповідь на спеціально організовану роботу дорослих. Позиція у відношеннях до однолітків в більшій мірі залежить від психологічної зрілості і самої дитини, сімейного стилю спілкування. Формування потрібного досвіду, підвищення рівня соціальної зрілості може здійснюватися і психологічними засобами, в спеціальній тренінговій навчальній діяльності.
Виходячи з цього, мета психолого-педагогічного супроводу перш за все створення соціально-психологічних та педагогічних перед умов для успішного переходу третьокласників адаптації в 5му класі, а й закладання фундаменту успішного навчання та психологічного розвитку дитини в процесі всього подальшого навчання. Задачі супроводу: виявлення рівня психологічної підготовки третьокласників до навчання в середній ланці, створення педагогічних умов для формування інтелектуальних і особистих передумов успішного навчання третьокласників в середній ланці, створення психологічних умов для формування соціально-особистих передумов успішного навчання в середній ланці.
ІІ. Психолого-педагогічна діагностична підготовка учнів до переходу в середню ланку
Терміни діагностики необхідно визначати так, щоб зафіксувати які існують передумови для успішного переходу кожної дитини і класу в цілому в середню ланку заздалегідь, для того, щоб провести необхідну психолого-педагогічну роботу. А вчителям надати ці результати разом с аналізом ефективності проведеної профілактичної та корекційно-розвивальної роботи. Виділяється дві головні процедури, за допомогою яких відбувається психолого-педагогічна діагностика на цьому етапі. Перша процедура власне психологічне обстеження при допомозі декількох методик і педагогічна діагностика, передбачаючи попереднє обговорення та корекцію систем вимог, які висуваються перед школярами в початковій школі і в середній ланці.
1. Психологічне обстеження відбувається с використанням в ролі головної напівпроективної авторської методики (методика творів, автори О.І.Афанасєва і Н.Л.Васільева) і в ролі допоміжної-методика Філіпа на шкільну тривожність. а) методика творів Виконання завдання масового обстеження дітей потребує достатньо незвичних для традиційної психологічної практики методів експрес-діагностики. Пропонується експрес-діагностичний метод оцінки психологічної підготовки до переходу в середню школу, заснований на аналізі продукту діяльності. Передбачається, що в продукті діяльності, особливо творчому, знаходять відображення головні риси особистості суб’єкта. Це відноситься, як і до інтелектуальних здібностей, так і до особистих проявів. Аналізу підлягають роботи дітей. Використовується звичайний педагогічний прийом: діти отримують завдання написати твір. Робота виконується в звичайних умовах усім класом на протязі одного уроку. Пропонується тема «Моя улюблена гра або заняття». До розгляду творів підходять з декількох сторін. За розробленою схемою оцінювання визначається проявлення таких параметрів: інтелектуальний рівень, емоційний фон, проявлення якостей суб’єкта навчальної діяльності, рівень вольової регуляції діяльності, рівень особисто-соціального розвитку. Результати обстежень можуть бути використані для групової і індивідуальної оцінки. Використання даного методу дозволяє виявити дітей «групи ризику» за різними ознаками. Такий підхід може бути корисним для вибору адекватної психолого-педагогічної допомоги учням. Запропонована структура психологічних якостей, характеризуючи дітей, дозволяє окреслити зону реальної допомоги для кожної дитини.
б) тест шкільної тривожності Філіпа (див. додаток) Тест допомагає виявити рівень тривожності молодшого підлітка в різних шкільних ситуаціях, виявити, в яких саме сферах внутрішньо шкільних відносин локалізується тривожність і які конкретно форми приймає. Це принципово важлива інформація для послідуючих консультувань. 
2. Педагогічна діагностика відбувається в нетрадиційних формах і розвертається на основі аналізу вимог до психолого–педагогічного статусу п’ятикласника. Перш за все, в ній приймають участь як педагоги третіх класів, так і весь педагогічний колектив, який навчає п’ятикласників.
Перша спільна задача, вона ж тема першого семінару, - розробка системи психолого-педагогічних вимог до статусу п’ятикласника, адекватного даній школі. Другий крок – наповнення цих вимог конкретним матеріалом, відображаючи ті уміння, здібності, навички, які повинні бути у третьокласників та п’ятикласників, що успішно справляються з навчанням, адаптованих до системи соціальних відношень, емоційно-комфортно почуваючи себе в школі. Така робота спочатку виконується окремо вчителями початкової та середньої ланки. Потім у спільному обговоренні, і це тема другого семінару, виявити, наскільки дві системи вимог співвідносяться одна до другої. Задача - підвести їх до співвідношення. Для цього, як показує досвід, вчителям початкової школи треба ускладнювати вимоги, а педагогам середньої ланки - знижувати. Дуже корисно до деякої міри, ускладнювати цю процедуру. Для цього необхідно, щоб педагоги середньої ланки провели у третьокласників по декілька уроків по програмі 3го класу, а також зафіксували свої спостереження. Порівняння результатів спостережень за конкретними дітьми вчителів початкової ланки і середньої дає цікавий матеріал для обговорення. Результати психолого-педагогічних обстежень обговорюються на консиліумі. Перш за все, розглядається питання про відповідність реального психологічного стану кожної дитини вимогам, які висуваються до статусу п’ятикласника. Друга форма узагальнення даних на консиліумі - це одержання якісної і кількісної інформації про рівень психологічної підготовки дітей певного класу чи паралелі. Фіксується, як розподіляються діти даного класу по рівням підготовки в абсолютному і процентному співвідношенні , аналізуються якісні показники підготовки. Така робота дає важливий матеріал для побудови методичної роботи вчителів початкової і середньої ланки. | 
