Сайт "SCHOOL-LAND-UA" лауреат VIII Всеукраїнського конкурсу MICROSOFT - 2011 "Вчитель-новатор"

               Освіта + Web

Середа, 20.09.2017, 11:27
Вітаю Вас Гость | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 3«123»
Форум - конференція » Test category » Test forum » Журнал "Дніпро" запрошує літературні таланти!
Журнал "Дніпро" запрошує літературні таланти!
Surovtseva_DashaДата: Неділя, 25.11.2012, 13:51 | Повідомлення # 11
Ранг 3
Група: Адміністратори
Повідомлень: 12
Нагороди: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Очень тронуло произведение Юрия Яковлева "Багульник". Литературные таланты, присоединяйтесь. Читайте, предлагайте интернет-ссылки на Ваши любимые произведения

Юрий Яковлевич Яковлев
БАГУЛЬНИК

 
LinaTreeДата: П`ятниця, 14.12.2012, 19:23 | Повідомлення # 12
Ранг 1
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Нагороди: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Межсезонье

Идут дожди уже неделю.
Я знаю: долго будет так.
Последний лист пал на аллею.
Спускается на землю мрак.

Зима придет и все укроет
В свой мертвый скучный белый цвет.
Все краски осени, все смоет.
И не оставит даже след.

След желтых листьев опадавших,
След вялых трав и мокрых луж,
Ветров, поныне не уставших…
И ждем теперь мы зимних стуж.
Прикріплення: 0652352.jpg(12Kb)
 
DRAKOSHAДата: Вівторок, 28.05.2013, 09:34 | Повідомлення # 13
Ранг 1
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Нагороди: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
КИIВ

Стоiш не мов зачарован,

вiд мicта славетного цього.

Вiд кожного каштану на майданi,

i вiд iсторii  його.

Колись був Киiвською Руссю

тепер столиця наша

й не має мiсця краще

чим Киiв наш!
 
Дианы4Дата: Вівторок, 28.05.2013, 09:36 | Повідомлення # 14
Ранг 1
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Нагороди: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
Колись так навеснi, прилинуло менi

Пiти у лic, i назбирати квiтiв.

Прийшла я в лiс, а там неначе свiт

Чудесних i яскравих самоцвiтiв

Кульбабка - наче сонечко яскраве

Дзвiночки мов нiжнiшi  кольори

Подарувала квiточку я мамi
                                                                                                                
I стало найприемншiе менi.
    

                                                                                                                 "Квiточка"
 
Mafyne4kaДата: Понеділок, 03.02.2014, 12:10 | Повідомлення # 15
Ранг 2
Група: Користувачі
Повідомлень: 8
Нагороди: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
Над тобой догорает закат
Наша встреча случится, но позже.
Сквозь закат мы идём наугад,
Прогоняю я холод, ты тоже.

Между нами незримая нить,
Словно связаны души родные.
Но в душе не могу я хранить
Все обиды, все ссоры былые.

Почему мне так больно сейчас?
Может стал ты моею привычкой?
Но любовь не вернуть ещё раз,
Не разжечь нам костра мокрой спичкой?

Прикоснись осторожно ко мне,
Обогрей меня ласковым взглядом.
Мы с тобой заблудились во тьме,
Мы прорвёмся, лишь будь со мной рядом!!!
:D
 

Додано (03.02.2014, 12:10)
---------------------------------------------
Я тебя украду этой ночью
Ненадолго, до первой зари.
Я тебя украду этой ночью,
Говори мне слова о любви.

Украду,словно чувствуя свыше,
Как привязан ты сердцем ко мне.
Ни за что не хочу я услышать,
Что не видел меня ты во сне!

Мы бродить будем долго по полю,
Пробежимся навстречу весне.
И посмотрим, как птицы на воле
Поют песни об этой красе!

Я тебя украду этой ночью
Ненадолго, до первой зари.
Я тебя украду этой ночью,
Лишь бы ты говорил о любви.

 
Olga_BratischenkoДата: Понеділок, 16.02.2015, 20:20 | Повідомлення # 16
Ранг 10
Група: Адміністратори
Повідомлень: 57
Нагороди: 30
Репутація: 14
Статус: Offline
Ви пишете прозу, вірші, драми, але не пробували свої сили у великій літературі? Журнал "Дніпро" запрошує на свої сторінки! dnipro-ukr.com.ua - у нас багато цікавого і корисного, наприклад твори, що є в шкільній прогамі, але відсутні у підручниках! Творчі особистості, приєднуйтесь, обговорюємо все на форумі

ТАЛАНОВИТІ УЧНІ!

ЧЕКАЄМО ВАШИХ ЯСКРАВИХ, САМОБУТНІХ ТВОРІВ!
 
romakaДата: Вівторок, 17.02.2015, 12:14 | Повідомлення # 17
Ранг 1
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Offline
Цитата LinaTree ()
Идут дожди уже неделю.Я знаю: долго будет так.
Последний лист пал на аллею.
Спускается на землю мрак.

Зима придет и все укроет
В свой мертвый скучный белый цвет.
Все краски осени, все смоет.
И не оставит даже след.

След желтых листьев опадавших,
След вялых трав и мокрых луж,
Ветров, поныне не уставших…
И ждем теперь мы зимних стуж.


Классный стих!!!))
 
HelenaДата: Середа, 18.02.2015, 20:03 | Повідомлення # 18
Ранг 10
Група: Адміністратори
Повідомлень: 98
Нагороди: 7
Репутація: 3
Статус: Offline

МОВА
Українська мова -
пісня світанкова.
Що беру з колиски
у шляхи неблизькі.
Це вона, здається,
промоля від серця:
"Мови не цурайся,
грамоті навчайся!"
(Т.Панін, 6-А кл.
)
 
ElenaДата: Вівторок, 14.02.2017, 23:57 | Повідомлення # 19
Ранг 1
Група: Адміністратори
Повідомлень: 3
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Offline
Предлагаю ознакомиться с произведением нашей талантливой ученицы
Родник в лесу.
Автор Алина Палкина.


Очень давно, когда люди еще
верили в чудеса, ходили слухи, что где-то в лесу есть родник. Раз в двенадцать
лет деревья перед ним расступаются, и корни старого дуба затягивают одного
избранного на лесную тропу, которая ведет к роднику. Искупавшись в целебных
водах, человек получает желаемое. И вот наступило как раз такое время. На
опушке леса собралось множество людей. Среди них были три девушки, подруги. Они
заранее договорились: если избранной будет одна из них, то они возьмутся за руки
и шагнут на тропинку вместе. У каждой было по желанию. Адель сильно болела и
хотела попросить у родника здоровья. Луиза была одинока и хотела найти верных друзей.
Эльма считала себя несчастливой и хотела найти свое счастье. Вот деревья
расступились, и корни дуба потянулись к Адель. Подруги ухватились за руки. И
вдруг Эльма почувствовала, что кто-то крепко
держит подол ее платья. Она оглянулась и встретила отчаянный взгляд несчастного
рыцаря. Не успела девушка промолвить
и слова, как всех четверых затянуло в
лес. Девушки набросились на Эльму с упреками
за то, что она притащила с собой рыцаря, но споры были недолгими, предстоял трудный путь.
Идти пришлось долго. Бедная Адель
упала без сил, ей стало плохо. Эльма
не растерялась, ее мать была знахаркой и кое-чему научила дочь перед смертью. Девушка собирала
лекарственные травы и поила Адель чудодейственным
снадобьем на протяжении всего оставшегося пути. Вскоре путники подошли к
роднику и стали решать, кому же
искупаться в нем. Это мог сделать только один человек, таковы правила. Адель за время пути выздоровела, Луиза
нашла верных друзей в этом
путешествии, а Эльма… Эльма решила уступить это право рыцарю, ведь он хотел попросить у родника смелости
и отваги, без этих качеств рыцарю никак
нельзя. Искупавшись, юноша вдруг
увидел, как прекрасна Эльма, и
предложил ей руку и сердце. Получилось, что каждый нашел то, что ему было нужно. Все были счастливы. Увы, неразумные люди стали безжалостно
вырубать деревья, и чудесного леса уже нет. Деревьев осталось мало. Теперь он называется Старым парком
Дружковки. Да и люди уже не верят в чудеса.
Но родник еще там. Он ждет своего
часа.
 
HelenaДата: Субота, 18.02.2017, 16:13 | Повідомлення # 20
Ранг 10
Група: Адміністратори
Повідомлень: 98
Нагороди: 7
Репутація: 3
Статус: Offline
Есе «Я-європейка»
Я – європейка, і я цим пишаюся,
Гордо і щиро у цьому зізнаюся,
Бо народилась в чарівній країні,
Де жити мріється кожній людині.
Так, Україна – моя Батьківщина!
Лише вона мені рідна і мила.
Сильна й міцна європейська держава,
Горда, незламна, привітна, ласкава.
Небо блакитне, пшеничні поля,
Гори високі, родюча земля.
Як тебе люблю, мій рідний краю!
Живи, процвітай, розвивайся! Благаю!
Щоб наші діти, дочки та сини
Гордо й відверто сказати змогли,
Що народились вони в Україні,
Цій чарівній європейській перлині.
Всім серцем люблю я свою Батьківщину,
Незламну й міцну європейську країну!

Чарівні, неосяжні лани, укриті м’яким, наче шовковим, килимом золотої пшениці, що так і засліплюють очі, виблискуючи на гарячому сонці, яке простягло свої палкі обійми до святої землі. Височенні гори, що здаються зовсім крихітними в порівнянні з буйними гаями… Ледве чутно тече тиха зажурлива річка, і коливання її хвиль зливається із прекрасною мелодійною піснею солов’я та легким подихом вітру. На душі спокійно й затишно… Так, це мій рідний край, країна, де живуть найпрацьовитіші та найгостинніші люди, країна, яка подарувала світові багато видатних талановитих особистостей. Історичний шлях України був важким і тернистим, але вона витримала всі випробування та здобула право називатися незалежною державою.Звичайно, я пишаюся своєю країною та своїм народом, але чи маю я право називати себе європейкою? На перший погляд, відповідь на це питання здається очевидною, адже наш народ належить до слов’янського етносу, і Україна входить до групи країн Східної Європи, як і Литовська Республіка. Але хіба цей зміст вкладається в поняття «бути європейцем»? Просто народитись у західній частині материка Євразія та мати слов’янське коріння? На мою думку, це поняття має більш глибоке значення.Хто з нас не мріє жити в чистій, доглянутій, високо розвинутій країні, здобувати якісну освіту та бути впевненим у світлому майбутньому своїх дітей? А хто не хоче мати високу заробітну платню, їздити сучасним зручним громадським транспортом, купувати бажані товари за доступними цінами? Мабуть, нема таких людей, що відмовилися б покращити свій рівень життя. Але саме цим і займаються справжні європейці: слідкують за безпекою й чистотою довкілля, дотримуються правил дорожнього руху та громадського порядку, шанують свої національні традиції, рідну мову.Так чим же ми відрізняємося від мешканців Східної Європи, чому прагнемо бути схожими на них? Кольором шкіри? Географічним розташуванням? Звичайно, ні. Уся справа у внутрішньому усвідомленні своєї приналежності до європейської спільноти, без якої просто не можливо порівнятися із тими, хто є для нас ідеалом. Ми залишаємо свої домівки та прямуємо за кордон, аби тільки наблизитися до того омріяного світу, сповненого наших сподівань, у якому живуть справжні (як ми вважаємо) європейці. Але це лише мара, породжена нашою непохитною вірою в існування бездоганного устрою з його довершеними порядками. Ми забуваємо, що у світі немає нічого ідеального, і переїзд до іншої країни – це лише спроба уникнути власного самовдосконалення. Адже якщо ми хочемо в Європу, чому б не створити її власноруч у нас, в Україні? Це так легко! Потрібно лише докласти спільних зусиль, і наша країна стане найдивовижнішим місцем у світі. Спробуйте не смітити на вулиці, поступатися місцем у громадському транспорті, уникати сварок та образ, бути добрішими до оточуючих, і ви неодмінно помітите, що наша держава стала кращою, а це вже перший крок до здійснення спільної мети. Але головне – це розуміти всім серцем та душею, що ти – справжній європеєць, і не тому, що народився в Європі, а тому, що живеш в Україні!

Гришко Надія Вадимівна,
учениця 11-А класу
 
Форум - конференція » Test category » Test forum » Журнал "Дніпро" запрошує літературні таланти!
Сторінка 2 з 3«123»
Пошук:

1 вересня
1 вересня
1 вересня
1 вересня
1 вересня
1 вересня
Copyright MyCorp © 2017Конструктор сайтів - uCoz

Helena, sergiikk00