Сайт "SCHOOL-LAND-UA" лауреат VIII Всеукраїнського конкурсу MICROSOFT - 2011 "Вчитель-новатор"

               Освіта + Web

Середа, 20.09.2017, 11:27
Вітаю Вас Гость | RSS
Конкурс візиток

ЗНО - онлайн

Меню сайту

Пам'яті Шевченко

Тарас Шевченко
Кожна епоха називала Тараса Шевченка по-своєму. А хто Тарас Шевченко для тебе?
Всего ответов: 182

Сайти випускників

Мир професій

Мир спорту

Мир авто

Мир музики

Таємниці історії

Foto щоденник

Синоптик


Карта

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Головна » 2017 » Квітень » 25 » “За 20 років сліду вашого не буде” (28 квітня 2017 року–День пам’яті, присвячений 70-річчю з часу проведення польською владою акції «Вісла")
16:28
“За 20 років сліду вашого не буде” (28 квітня 2017 року–День пам’яті, присвячений 70-річчю з часу проведення польською владою акції «Вісла")
Інформаційні матеріали
Українського інституту національної пам’яті
до 70-річчя з часу проведення польською владою акції “Вісла”
(28 квітня – 12 серпня 1947 року)
Акція “Вісла” – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.
Мовою фактів
Вигнання нацистів із теренів Східної Європи в 1944–1945 роках супроводжувалося встановленням в цьому регіоні радянської влади чи комуністичних прокремлівських урядів. Місцеві комуністи відразу приступили до масштабних репресій з метою упокорення населення. Одним із інструментів, які вони використовували, стали масові депортації.
9 вересня 1944 року маріонеткові Комітет національного визволення Польщі й уряд УРСР уклали угоду про "взаємний обмін населенням": українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.
На виконання цієї угоди у 1944–1946 роках із Польщі до УРСР було переміщено понад 480 тисяч етнічних українців. Використовували різні методи впливу на людей – від психологічного тиску (через пропагандистську агітацію, шантаж, залякування тощо) до фізичної сили із залученням війська.
Після закінчення терміну угоди на теренах Східної Польщі ще залишалося близько 150 тисяч українців. Радянська влада відмовилася приймати їх на терени УРСР. Тому виник задум переселяти українців углиб Польщі на малозаселені західні та північні її землі, які до завершення Другої світової належали до Німеччини.
Підготовка виселення почалася вже у другій половині 1946 року. В серпні Відомство інформації та пропаганди в Любліні повідомило, що “…загальна думка поляків із теренів [охоплених діями УПА] домагається виселення українського елементу повністю – чи в Радянський Союз, чи на Західні землі…” Восени повітові відділення інформації та пропаганди мали скласти максимально вичерпні списки українських сімей, які залишилися після переселення, розпочатого 1944 року, або вже встигли самовільно повернутися з УРСР, працівників повітових відділень безпеки українського походження. “[У 1944–1946 роках] багато одиниць і навіть родин сховалося у лісах або прикордонних місцевостях на території Чехословаччини і потім прямісінько (через кордон) повернулись до своїх осель, стаючи базою для банд УПА та небезпекою для нас на майбутнє. У зв'язку з тим, що Радянський Союз вже не приймає назад цих родин, необхідно навесні дійсно провести енергійну акцію переселення цих людей окремим родинами в розпорошенні по цілих землях, де вони швидко асимілюються”, – йшлося у звіті заступника начальника Генерального Штабу Стефана Моссора голові державної комісії безпеки, міністрові національної оборони Міхала Ролі-Жимерського.
28 березня 1947 року українські повстанці із лісової засідки вбили віце-міністра оборони Польщі Кароля Свєрчевського. Ця подія була використана як привід для початку депортації. Наступного дня зібралося Політбюро Центрального комітету Польської робітничої партії. “Переселення українців є наслідком вбивства популярного генерала сотнею “Хріна” і здійснюється в ім'я боротьби з українськими збройними силами…” – зазначалося в рішенні про негайне переселення “української людности” на західні та північні землі Польщі.
Спочатку план називався “спеціальною операцією “Схід” і включав одночасне проведення депортації та бойових дій проти УПА. Згодом його перейменовано на “Вісла”. Для практичної реалізації створили спеціальну оперативну групу “Вісла” у склад, якої входило близько 21 тисячі військових.
Комуністична влада намагалася виправдати проведення цієї акції, представляючи її виключно як антиповстанську операцію. Цією тезою досі послуговуються деякі польські історики та політики. Насправді ж головною метою було цілковите виселення українського населення, а не лише ліквідація відділів УПА. Оскільки, по-перше, на той момент чисельність українського підпілля складала близько 2 тисяч осіб, що в 10 разів менше за кількість військових ОГ “Вісла”, по-друге, війська оперативної групи прив’язувалися саме до населених пунктів, а не до повстанських відділів, головною мішенню операції було саме цивільне населення. У планах із підготовки операції вказувалося, що її метою є “остаточне вирішення української проблеми в Польщі”. Детальніше на сайті Українського інституту національної пам*яті
Переглядів: 99 | Додав: Helena | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Інтернет - безпека

Правова освіта

Наша бібліотека

Книжка - життя
Книжка у моєму житті...
Всего ответов: 803

Новини життя

Пошук

Календар
«  Квітень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Форум-конференція
  • Журнал "Дніпро" запрошує літературні таланти! (26)
  • Зовнішнє незалежне оцінювання. (120)
  • Твій вибір професії (100)
  • Твоє віртуальне життя (58)
  • Державна атестація - 9 клас (53)
  • «100 человек, которые изменили ход истории» (110)

  • Архів записів

    Друкувати сторінку


    1 вересня
    1 вересня
    1 вересня
    1 вересня
    1 вересня
    1 вересня
    Copyright MyCorp © 2017Конструктор сайтів - uCoz